Особливості поділу приватизованого майна при розлученні
приватизоване одним з подружжя майно - не підлягає поділу між подружжям
за виключенням майна приватизованого в період з 8 лютого 2011 року до 13 червня 2012 року
Виключення у загальному принципі визнання приватизованого майна особистою власністю кожного з подружжя.
Законом України від 11 січня 2011 року № 2913-VI «Про внесення зміни до статті 61 Сімейного кодексу України щодо об’єктів права спільної сумісної власності подружжя», який набрав чинності 8 лютого 2011 року, статтю 61 СК України доповнено частиною п’ятою, якою визначено, що об’єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації.
Законом України від 17 травня 2012 року № 4766-VI «Про внесення зміни до Сімейного кодексу України щодо майна, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка», який набрав чинності 13 червня 2012 року, частину п’яту статті 61 СК України виключено.
Крім того, доповнено частину першу статті 57 СК України, якою визначене майно, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка, пунктами 4 і 5 такого змісту:
"4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";
5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України".
Отже, при вирішенні спорів щодо поділу вищезазначеного майна необхідно застосовувати положення закону, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин.
Зазначена правова позиція неодноразова була висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 15 лютого 2012 року у справі № 6-98цс11, від 22 лютого 2012 року у справі № 6-99цс11, від 6 лютого 2013 року у справі № 6-175цс12.
Поділ приватизованого житла
приватизація та поділ житла (квартири)
Якщо чоловік та дружина – громадяни України, проживали разом в квартирі або мали право на це житло і разом висловили свою волю на приватизацію житла, то приватизована квартира переходить в їх спільну сумісну власність.
Невідповідність хоча б одній з вказаних умов створить неможливість виникнення спільної власності подружжя на приватизовану квартиру.
Приватизована квартира не може стати об’єктом права спільної власності подружжя, якщо один з подружжя:
- не є громадянином України;
- постійно не проживав в квартирі, яка приватизується, на момент приватизації, і за ним не зберігається право на житло;
- не висловив свого бажання на приватизацію квартири.
Якщо подружжя постійно проживає в квартирі, яка належить до державного житлового фонду, але один з них є іноземцем, він не може претендувати на отримання права на приватизацію.
Право на приватизацію квартири мають особи, які постійно проживали в житлі або за якими (при їх відсутності) збереглося право на житло.
Дружина та чоловік можуть не проживати в одному житловому приміщенні. Якщо, наприклад, один з подружжя постійно проживає в одній квартирі, а другий – в іншій квартирі, то кожен з них як громадянин України має право на приватизацію відповідного житла. Приватизація житла – це право, а не обов’язок громадян України. Закон не виключає можливості, що особа, яка мешкає у певному приміщенні, не висловить свого бажання на приватизацію житла.
За громадянами, які не виявили бажання приватизувати займане ними житло, зберігається право на користування житлом на умовах найму. Не можна виключити можливість того, що один з подружжя висловить бажання приватизувати квартиру, в якій він мешкає, а інший – ні. В такій ситуації один з подружжя може приватизувати окрему кімнату, а інший - проживати в іншій кімнаті на умовах договору найму.
Житло, яке було приватизоване одним з подружжя, якщо другий з подружжя не мав права на приватизацію або не захотів його реалізувати, належить до роздільного майна подружжя і є об’єктом права приватної власності.
При приватизації квартири одним з подружжя, другий з подружжя не набуває автоматичного права щодо цього майна з усіма відповідними наслідками. Таким чином поділ приватизованого житла (квартири) при розлученні буде залежати від того, чи проживав другий з подружжя у цьому житлі під час приватизації, чи висловлював своє бажання приватизувати житло, а також, чи використав своє право на приватизацію.
Поділ приватизованої земельної ділянки
Поділ подружжям приватизованої земельної ділянки
Приватизація земельних ділянок — це різновид приватизації, який означає перехід земельних ділянок із державної власності у власність окремих громадян України.
Кожен громадянин має право скористатися своїм особистим правом на безоплатне отримання земельних ділянок у власність.
Цим правом може скористатися як чоловік, так і дружина, приватизувавши (кожен з них окремо) земельні ділянки різного цільового призначення.
Такі ділянки належатимуть кожному з подружжя окремо і кожен з них може самостійно визначати порядок користування належною йому земельною ділянкою.
Подружжя може також приватизувати земельну ділянку разом, реалізувавши право кожного з них на отримання частки державного земельного фонду у спільну власність. Поділ приватизованої земельної ділянки при розлученні відбувається в залежності від того, чи була вона приватизована одним з подружжя чи обома з подружжя.
У разі приватизації земельної ділянки одним з подружжя, вона не буде підлягати поділу при розлученні.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Судова практика щодо розподілу приватизованих в шлюбі земельних ділянок
Згідно роз'яснень, викладених у п. 18-2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 16 квітня 2004 року № 7 (зі змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2) земельна ділянка, одержана громадянином в період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.
Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України.
Не слід забувати про виключення, яке діяло в період з 8 лютого 2011 року до 13 червня 2012 року.
ПОДІЛ приватизованого МАЙНА ПРИ РОЗЛУЧЕННІ
СТАТТІ ПО ТЕМІ
- Майно, яке вважається спільною сумісною власністю подружжя
- Особливості спільної сумісної власності подружжя
- Судова практика, щодо визнання спільного майна особистим
- Рухоме та нерухоме майно, яке не підлягає поділу
- Грошові кошти, які не підлягають поділу
- Страхові виплати та дивіденди
- Способи поділу спільного майна подружжя
- Порядок визначення часток кожного з подружжя
- Позовна давність при поділі майна подружжя
ПОДІЛ ПРИВАТИЗОВАНОГО МАЙНА ПРИ РОЗЛУЧЕННІ
ПОТРІБНА ДОПОМОГА В ПОДІЛІ МАЙНА?
ЗАЛИШТЕ ЗАЯВКУ